ПРОГРАМА:

Розділ І. ПОВІТРЯНА ТРИВОГА, ОБСТРІЛИ - ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПЕРСОНАЛУ.
ЯКІ РІШЕННЯ МОЖЕ ПРИЙНЯТИ РОБОТОДАВЕЦЬ?

1.1. Що роботодавець повинен зробити для безпеки працівників.

• Обов'язок роботодавця забезпечувати безпечні умови праці.
• Якщо у вас відсутнє тимчасове або постійне укриття,
  такі роботодавці можуть провадити свою діяльність при жовтому рівні тривоги тільки до 4 грудня в приміщеннях, будівлях, спорудах (постанова КМУ від 04.09.26р. № 1092).
• Захисні споруди, тимчасове або постійне укриття, споруди подвійного призначення та наявний безпечний простір – які нові виклики отримали роботодавці до 4 грудня!
• Повітряна тривога як фактор ризику.
• Алгоритм дій керівника при оголошенні повітряної тривоги.
  - Хто приймає рішення.
  - Хто відповідає за евакуацію.
  - Хто відповідає за організацію безпеки працівників.
• Евакуація працівників та перехід до укриття.
  - Що робити, якщо працівник відмовляється переходити в укриття.
  - Чи можна вимагати від працівника продовжувати роботу під час обстрілу.
  - Що робити, якщо укриття відсутнє або непридатне.
• Дії при пошкодженні приміщення.

Розділ ІІ. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРАЦІВНИКІВ ПІД ЧАС ТРИВОГИ.
ОХОРОНА ПРАЦІ: ІНСТРУКТАЖІ ПРО ОБСТРІЛИ, ПОВІТРЯНУ ТРИВОГУ ТА УКРИТТЯ.

2.1. Що має бути врегульовано на підприємстві для безпеки:

• Порядок дій під час повітряної тривоги;
• Алгоритм евакуації;
• Порядок переходу до укриття;
• Відповідальні особи;
• Маршрути евакуації;
• Місця збору;
• Правила поведінки в укритті;
• Порядок повернення до роботи.

2.2. Інструктажі працівників:

• Вступний інструктаж;
• Первинний інструктаж;
• Повторний інструктаж;
• Позаплановий інструктаж;
• Цільовий інструктаж;
• Коли необхідно проводити додатковий інструктаж після обстрілу.

2.3. Документування безпеки. Розбираємо:

• Накази підприємства;
• Локальні інструкції;
• Порядок оповіщення;
• Відповідальні особи;
• Облік працівників;
• Журнали інструктажів;
• Плани евакуації;
• Схеми руху до укриття;
• Акти перевірки укриттів;
• Протоколи навчання та тренувань;
• Дії для відвідувачів;
• Дії працівників, які працюють дистанційно; 
• Дії працівників у відрядженні; 
• Дії працівників, які працюють на об'єктах замовника.

Практичний кейс № 1
«Після обстрілу працівник заявляє, що його не інструктували щодо дій під час повітряної тривоги»
Що перевірятиме роботодавець, які документи підтверджують проведення навчання та які ризики виникають.

Розділ ІІІ. ДИСТАНЦІЙНА РОБОТА, ПРОСТІЙ ТА БЕЗПЕКОВІ ЗАХОДИ.
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З РОБОЧИМ ЧАСОМ?

3.1. Повітряна тривога ≠ автоматично простій.

• Працівник тимчасово переходить в укриття – робота триває.
• Працівник тимчасово переходить в укриття – роботу виконувати неможливо.
• Дистанційна робота працівника
• Працівник не вийшов на роботу через обстріл: як кваліфікувати відсутність.
• Працівник не може дістатися до підприємства.

3.2. Дистанційна робота - як альтернатива.

• Коли доцільно переводити працівників на дистанційну роботу;
• Чи потрібна згода працівника;
• Наказ про дистанційну роботу;
• Тимчасова дистанційна робота;
• Дистанційна робота через пошкодження приміщення;
• Забезпечення працівника обладнанням;
• Електроенергія та зв'язок;
• Контроль робочого часу;
• Охорона праці дистанційного працівника. 
• Зупинка роботи підприємства через пошкодження приміщень, обладнання або інфраструктури.

3.3. Простій. Призупинення роботи та зміна режиму праці.

• Простій: коли його застосовувати.
• Простій не з вини працівника.
• Простій через відсутність електроенергії, пошкодження будівлі, небезпеку обстрілів.

Розділ ІV. ТРАВМИ. ВИПЛАТИ. ЛІКАРНЯНІ.

4.1. Як кваліфікувати травму? Коли травма може бути пов'язана з виробництвом:

• Працівник перебував на робочому місці;
• Працівник виконував трудові обов'язки;
• Працівник прямував до укриття;
• Працівник перебував в укритті підприємства;
• Працівник постраждав дорогою на роботу; 
• Працівник постраждав під час дистанційної роботи;
• Травмування внаслідок вибухової хвилі;
• Падіння уламків;
• Пожежа після обстрілу;
• Травмування під час евакуації.

4.2. Нещасний випадок під час повітряної тривоги.

• Перші дії роботодавця.
• Надання домедичної допомоги.
• Виклик екстрених служб.
• Збереження місця події.
• Повідомлення компетентних органів.
• Створення комісії.
• Збір пояснень і доказів.

4.3. ЛІКАРНЯНИЙ: ХТО І СКІЛЬКИ ОПЛАЧУЄ?

Практичний кейс № 2
«Підприємство пошкоджене після ракетного удару: що робити з персоналом наступного дня?»
Алгоритм дій керівника, HR, бухгалтера та відповідального за охорону праці.
Практичний кейс № 3 
«Працівник отримав травму під час переміщення до укриття після сигналу повітряної тривоги»
Розбір: чи є це нещасним випадком. Які документи оформити. Хто розслідує та які докази необхідно зібрати.

Розділ V. ПЕРЕВІРКИ ДЕРЖПРАЦІ ПІСЛЯ ОБСТРІЛУ.

5.1. Що може перевіряти Держпраці. Особливу увагу приділяємо:

• Стану робочих місць;
• Безпеці будівлі;
• Документам з охорони праці; 
• Навчанню працівників; 
• Інструктажам;
• Оцінці ризиків;
• Організації укриття;
• Алгоритмам евакуації;
• Розслідуванню травм;
• Оформленню нещасних випадків;
• Ообліку робочого часу;
• Оплаті праці;
• Дистанційній роботі; 
• Простоям.

5.2. Документи, які повинні бути готові:

• Накази з кадрових питань;
• Табелі обліку робочого часу;
• Документи щодо простою;
• Документи щодо дистанційної роботи;
• Заяви та накази про відпустки;
• Документи щодо звільнень;
• Інструкції з охорони праці;
• Журнали інструктажів;
• Документи щодо навчання;
• Документи щодо нещасних випадків;
• Документи щодо евакуації та укриття.

5.3. Типові порушення:

• Відсутність локальних актів;
• Формальні інструктажі;
• Відсутність підтвердження ознайомлення;
• Неправильне оформлення простою;
• Неправильно оформлене звільнення;
• Несвоєчасне розслідування нещасного випадку;
• Невідповідність фактичної організації праці документам.

Розділ VІ. ОБОВ'ЯЗКОВІ ПОВІДОМЛЕННЯ ДО ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ.
+ ФІНАЛЬНИЙ ПРАКТИКУМ.

6.1. КОМУ, КОЛИ І ПРО ЩО ПОВІДОМЛЯТИ?

Розділ VІІ. ОБОВ'ЯЗКОВІ ВИПЛАТИ ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ОБСТРІЛІВ ТА ПРОСТОЮ.

7.1. Заробітна плата.

• Коли роботодавець зобов'язаний виплачувати зарплату;
• Строки виплати;
• Відповідальність за затримку.

7.2. Оплата простою.

• Простій з вини роботодавця;
• Простій не з вини працівника;
• Простій з причин, що не залежать від роботодавця і працівника;
• Документальне оформлення;
• Розрахунок оплати;
• Чи можна встановити різний режим простою для різних працівників.

7.3. Відпустки під час воєнного стану.

• Щорічна основна відпустка;
• Відпустка без збереження зарплати;
• Обмеження тривалості;
• Чи може роботодавець змусити працівника піти у відпустку без збереження;
• Невикористані дні відпустки;
• Компенсація при звільненні.

7.4. Виплати у разі звільнення.

• Заробітна плата;
• Компенсація за невикористані відпустки;
• Вихідна допомога;
• Строки остаточного розрахунку;
• Відповідальність роботодавця.

Практичний кейс № 4
«Підприємство не працює 20 днів через пошкодження після обстрілу:
які виплати належать працівникам?»

Розділ VІІІ. НОВА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ТА ЗДОРОВ’ЯМ ПРАЦІВНИКІВ. 

(Аналіз Проєкту 10147 - Закон про безпеку та здоров’я працівників на роботі, на заміну Закону про охорону праці).

8.1. Нова філософія: від «охорони праці» до «безпеки та здоров’я працівників».

• Концепція законопроєкту № 10147.
• Основні відмінності нової моделі від чинної системи охорони праці.
• Нові / оновлені обов’язки роботодавця.
• Які кадрові та локальні документи доведеться переглянути.
• Нова відповідальність роботодавця.

8.2. Підготовка роботодавця до нової системи управління безпекою та здоров’ям працівників.

Розділ ІX. Q&A. Панель дискусій. Відповіді на запитання.