ДОПОВІДАЧІ ТА КОНСУЛЬТАНТИ:

ПРОГРАМА СЕМІНАРУ:

       День І.  Кузнечікова Олена  / 10.00-17.00 /

 

МІЖНАРОДНЕ ПОДАТКОВЕ ПЛАНУВАННЯ в 2023.

Блок 1. КОРПОРАТИВНО-ПОДАТКОВЕ ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ РОБОТИ з іноземними компаніями.

1. БІЗНЕС-СТРУКТУРУВАННЯ - ГОЛОВНІ «ГРАБЛІ»  в сучасні пост-BEPSовські часи.

• Банківські комплаєнси, напівфіскальні функції банків.
• Substance (суттєва бізнес-присутність).
  Реальна та формальна економічна присутність для визначення податкового резидентства компанії.
  Застосування УпУПО.
  Застосування заходів боротьби з ухиленням від оподаткування.
• MLI-Конвенція і правило ділової мети (перш за все, з пасивними джерелами доходу).
• Автоматичний обмін інформацією.
  Міжнародному бізнесу доведеться зіткнутися мінімум з 5 видами автоматичного обміну
• Європейська DAC-директива й ознаки «підозрілих агресивних» операцій.

2. Офшорний SUBSTANCE та його сучасне застосування для податкових та банківських цілей.

• Країни, де вимоги substance імплементовані на законодавчому рівні.
• Реальна економічна присутність (для податкових цілей):
  реальний офіс, працівники, рахунок в місцевому банку, належна корпоративна структура, належна корпоративна структура, податкове резидентство, зберігання значущої документації, наявність релевантних активів і експлуатаційних витрат.
• Європейські обмеження у використанні офшорів:
  Чорний перелік юрисдикцій, з якими не співпрацюють.
  Санкції, які можуть застосовуватися до компаній з країн «чорного переліку» за рекомендацією ОЕСР.
  Підвищена перевірка транзакцій.
  Підвищені ставки податку на репатріацію.
  Відмова від принципу Participation Exemption.
  Жорсткість правил КІК. Тощо.
• Країни, що включені до сірого переліку FATF з відмивання грошей (Мальта, Румунія).
• Додаткові захисні засоби, які пропонують запровадити країнам ЄС: не підлягають відшкодуванню витрати, понесені на користь компаній із зазначених юрисдикціїй.
• Посилення правил контрольованих іноземних компаній (КІК), щоб обмежити штучне перенесення оподаткування до офшорів, низкьооподатковуваних компаній.
• Введення податків у джерела для блокування недобросовісних уникнень оподаткування або відшкодування.
• Обмежуються звільнення доходів від участі стосовно дивідендів акціонерів.

3. «ДІЛОВА МЕТА» - український варіант застосування. Відповідна судова практика.

• Право податківців не враховувати фінансові результати при відсутності розумної економічної мети.
• Відсутність ділової мети – неможливість застосування податкових пільг при операція з нерезидентами.
• Ознаки відсутності ділової мети.
  Ціль операції – несплата чи неповна сплата податків, відсутність у особи необхідності у аналогічній угоді з непов’язаними компаніями.
• Крайнє роз’яснення від Мінфіну: алгоритм та особливості застосування положень Кодексу, пов’язаних з ідентифікацією контрольованих операцій, визначення та застосування альтернативних варіантів операції,
• Судова практика: прибутковість операцій не є обов’язковою ознакою для господарської діяльності.

4. АНТИ-ВІДМИВАННЯ КОШТІВ - вдосконалення норм ЄС. АМL-Директиви: 5 директива та проект 6:

• Повна публічність інформації про бенефіціарів компаній.
• Створення національних реєстрів публічних осіб, інформація з яких буде консолідуватися на загальноєвропейському рівні.
• Автоматизований обмін між державами ЄС.
• Обов'язковість для банків при відкритті рахунку перевіряти дані заявника по загальноєвропейській базі UBO.
• Посилення контролю над операціями з контрагентами з країн з високим ризиком відмивання грошей.
• «Провайдери електронних гаманців» і «Платформи обміну віртуальних валют» - включення до переліку регульованих організацій.
• Централізовані реєстри в країнах ЄС власників (ЮО, ФО без винятків) поточних і ощадних рахунків, а також банківських сейфів.
• Інформація про володіння нерухомістю будь-яким фізичною або юр. особою - буде централізовано доступна державним органам ЄС.
• Проект AML-6 встановлює мінімальні правила кримінальної відповідальності за відмивання грошей, зокрема, шляхом:
  - гармонізація визначення відмивання грошей і основних правопорушень (22 типу);
  - накладення мінімальних санкцій (від 5 років);
  - поширення кримінальної відповідальності на юридичні особи.
• Корпоративна прозорість й реєстри бенефіціарних власників (UBO) в ЄС:
  - держави, які ввели реєстри в дію або прийняли законодавство,
  - держави, котрі не мають законодавства,
  - реєстри країн, які не є членами ЄС,
  - санкції.
• РЕЄСТРИ UBO/PSC.
  - Обсяг розкриття (ПІП, дата народження, національність, країна резидентства, характер і розмір участі).
  - Компетентні органи, які матимуть доступ до даних.

5. ДИРЕКТИВА ПРО ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПОСЕРЕДНИКІВ (DAC 6) - застосування.
    Розкриття транскордонних схем податкового планування у ЄС.

• Заходи щодо протидії агресивному податковому плануванню:
  - Посередники в ЄС (консультанти, аудитори, банкіри, брокери, трастові керуючі, адміністратори компаній), які розробляють або сприяють потенційно агресивним схемам планування і шкідливим податковим практикам, зобов'язані будуть повідомляти про них в податкові органи;
  - Встановлюються «характерні ознаки» для визначення типів схем, за якими повинні бути представлені звіти в податкові органи;
  - Держави-члени ЄС повинні будуть автоматично (в рамках процедур CRS) щоквартально обмінюватися інформацією;
• Hallmarks - типові ознаки механізмів агресивного податкового планування, які потенційно вказують на ухилення від сплати податків або зловживання корпоративним податком.
• Зобов’язання вашої європейської компанії про самостійне звітування при транскордонних правочинах: про схеми, які потрапляють під конкретну ознаку ТЦУ, необхідно буде повідомляти, навіть якщо вони не відповідають критеріям «основна вигода».
• Інформація, яка підлягає розкриттю у відношенні транскордонних (і внутрішньодержавних) транзакцій / схем.
• В якому випадку консультант / посередник зобов’язаний подати звіт про заплановану схему до податкових органів
  (транскордонна операція, тест головної переваги)?
• В якому випадку сам платник податків зобов’язаний подати звіт про заплановану схему до податкових органів
  (схема зачіпає ЄС, резидент ЄС, наявні ознаки, посередник)?
• За якими ознаками схеми податкового планування можуть визнаватись агресивними?
• Імплементація в законодавство країн ЄС.
  Зобов’язання та дедлайн щодо першого звітування. Перший регулярний обмін між країнами ЄС.

6. ЄС-боротьба з АГРЕСИВНИМ ПОДАТКОВИМ ПЛАНУВАННЯМ (ATAD-1, ATAD-2). Правила КІК в ЄС.

• Перелік заходів ATAD-1 та ATAD-2.
• Оподаткування КІК.
  Оподаткування пасивних доходів.
  Оподаткування компаній без суттєвих функцій й ризиків.
• Обмеження по відрахуванню відсотків.
  Відсотків, розмір виплачених компанією з ЄС відсотків, які можна віднести на витрати, обмежений (≤ 25/ 30% EBITDA).
• Оподаткування активів при їх переміщенні. Необхідно сплатити податок в юрисдикції податкового резидентства, платіж може бути розстрочено на 5 років (при певних умовах) з можливою сплатою відсотків).
• Запобігання гібридним невідповідностям (подвійне НЕоподаткування).
  Платіж не обкладається податком в жодній з юрисдикцій, що не припустимо.
  (За правилом гібридних інструментів податок в одній з країн (1 або 2) повинен бути сплачений.
• Загальне правило щодо протидії ухиленню від сплати податків GAAR.
  Якщо жодне із зазначених спеціальних правил (SAAR) не може бути застосовано до структури.
  Податкові органи юрисдикцій ЄС мають право блокувати транзакції, метою яких є ухилення від оподаткування.

7. BEPS 2.0. Концепція нового режиму ОПОДАТКУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ у цифрову епоху.

• План Pillar 1. Перегляд правил взаємозв’язку і розподілу прибутку:
  Міжнародні корпорації, консолідована виручка яких перевищує певний поріг (оборот > €20 млрд), сплачують податок на прибуток у тих країнах, де у них є істотна клієнтська база, навіть за відсутності традиційної «фізичної» присутності.
• План Pillar 2. Нові глобальні правила мінімального оподаткування для МГК із сукупним оборотом >€750 млн) - якщо ефективна ставка податку в окремих юрисдикціях, в яких представлена МГК, менше глобального мінімального податку (15%), то виникне додатковий податок, що компенсує цю різницю.
• Subject to tax rule (STTR).
  Правило стосується податку на доходи у джерела щодо окремих внутрішньогрупових платежів (відсотки, роялті, платежі за оренду рухомого майна, винагороду за внутрішньогрупові послуги тощо).
  Якщо в країні резидентства отримувача скоригована номінальна ставка податку нижча за глобальну мінімальну (7,5-9% за додатковим погодженням), то в країні джерела виплати буде стягуватися додатковий податок, що компенсує цю різницю.

8. МІЖНАРОДНА РЕФОРМА КОРПОРАТИВНОГО ПОДАТКУ (ATAD 3).

8.1. Заплановані зміни:

• Реалізація рішень щодо реформування міжнародної системи корпоративного оподаткування через Pillars 1/Pillars 2.
• Законодавча пропозиція опублікування ефективних податкових ставок (ETR) великих корпорацій за методологію з Pillars 2.
• Законодавча пропозиція щодо створення резерву на зменшення зсуву позикового капіталу (DEBRA)
• Прийняття рішень щодо внутрішнього регулювання збитків.
• Пропозиція нової основи оподаткування прибутку підприємств у Європі, що створить загальні правила для груп, що працюють в ЄС.
• Пропозиція щодо встановлення нейтралізації неправомірного використання підставних осіб для податкових цілей (АТАD-3).

8.2. З метою уникнення агресивних можливостей податкового планування вимагатиме від компаній повідомляти податковій адміністрації необхідну інформацію для оцінки наявності substance.

8.3. Заходи, які можуть вживати за відсутності substance.

8.4. Плани введення єдиного мінімального глобального податку ТНК.

• Відповідно до Pillar 1 - транснаціональні корпорації зобов'язані платити податки в країнах, де вони продають.
• США виступили за міжнародну базову ставку мінімального глобального податку на рівні НЕ НИЖЧЕ 15%.
• В рамках Pillar 2 - G7 підтримали американську ініціативу і затвердили 15% глобальний мінімальний корпоративний податок, який діє для всіх країн, створюючи "рівні правила гри і придушуючи заходи щодо ухилення від сплати податків".
• Ірландія і Кіпр вже виступили проти цього заходу.
• Міністри фінансів G20 вивчають питання про введення мінімального глобального податку на прибуток корпорацій на тлі зростаючого міжнародного консенсусу по боротьбі із запобіганням епідемії після пандемії.

8.5. Прогнози щодо реалізації глобального податку ТНК.

• Реалізація мінімум 2-3 роки.
• Може торкнутися всього середнього бізнесу через 5 р.
• Специфіка щодо ефективної ставки.

9. УГОДИ ПРО УНИКНЕННЯ ВІД ПОДВІЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ (УпУПО) - зміни у застосуванні.

9.1. MLI-тести та наскрізне застосування конвенцій 9.

• Якщо вибрані країнами механізми сходяться, то дія MLI буде поширюватися на УпУПО між такими країнами.

9.2. Два основні підходи щодо запобігання недобросовісному використанню УпУПО в MLI:

• Тест основної діяльності («Principal Purpose Test», PPT). Якщо буде доведено, що отримання вигоди щодо доходу було однією з основних цілей домовленостей, пільги по УпУПО не будуть надані.
• Обмеження переваг («Simplified Limitation on Benefits Provision», S-LOB).

9.3. Вигоди за УпУПО можуть отримати тільки «кваліфіковані (уповноважені) особи», що пройшли LOB-rule тест:

• фізична особа;
• держава, місцеві органи влади, політичні інститути;
• пенсійний фонд, страхова компанія;
• публічна компанія;
• некомерційна організація (благодійна, релігійна та ін.);
• особа, більше 50% капіталу якого протягом більше 6 міс контролюють особи, зазначені вище, які є резидентами Договірної держави;
• особа, більше 75% капіталу якого контролюється особами, які мають як мінімум такі ж пільги;
• особа, що не більше 50% від валового доходу сплачує резиденту третьої держави і такі виплати включаються до складу його витрат.

9.4. Податкове резидентство компанії - за якими критеріями визначається.
9.5. MLI-механізм покращення розгляду спорів за УпУПО.

• Платник податків має право звернутися до компетентного органу будь-якої держави-учасниці двосторонньої угоди для проведення процедури взаємного узгодження.

10. ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ (ТЦУ) - український варіант.

• Трирівневій рівень ТЦУ-документації та автоматичний обмін податковою інформацією між країнами-партнерами.
• Master-file.
  - Інформація про глобальні операції і підходи групи до трансфертного ціноутворення (організаційна структура, опис бізнесу, опис нематеріальних активів, опис внутрішньогрупових фінансових взаємин;
  - Немає встановленої форми, тільки загальні рекомендації до наявності інформації.
  - Вимоги до документа можуть розроблятися і встановлюватися на локальному рівні.
• Country-by-country report.
  - Певний перелік фінансових і інших показників в розрізі юрисдикцій, включаючи: виручку, прибуток, податок на прибуток, кількість співробітників, статутний капітал, вартість матеріальних активів, вид діяльності (виробник, торговельна компанія).
  - В рамках BEPS розроблена спеціальна форма.
  - Консолідований оборот групи компаній повинен перевищувати 750 млн. Євро.

11. АВТОМАТИЧНИЙ ОБМІН ФІНАНСОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ для податкових цілей за стандартом CRS.

• Як працює. З якого року до автообміну приєднається Україна. Впровадження в Україні.
• Юрисдикції, що застосовують стандарт CRS;
• CRS: як це працює? Алгоритм дій щодо обміну фінансовою інформацією.
• Перелік інформації, що розкривається в межах CRS;
• Законопроект щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності (Common Reporting Standart).
• План щодо імплементації CRS (стадії ухвалення рішень, етапи обміну інформацією).

12. ВАРІАНТИ МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКІВ автоматичного обміну за стандартом CRS і правила КІК.

• Застереження ОЕСР для банків щодо ідентифікації клієнтів.
• Країни з високим ризиком відповідно до позиції ОЕСР.
• Способи мінімізації КІК ризиків та CRS ризиків:
  а) безподаткова ліквідація;
  б) планування та структуризація доходів іноземних компаній;
  в) зосередження основної діяльності в низько-, середньо-податкових юрисдикціях та фінансово-податкові причини для цього;
  г) вибір юрисдикції для холдингової структури та бенефіціарів (UBO).
• Критерії обрання юрисдикції та бізнес моделі:
  1) для операційної діяльності:
  а) банківський комплаєнс;
  б) критерії в DAC 6;
  в) норми ТЦУ і правила валютного контролю;
  2) пасивні джерела доходу:
  а) банківський комплаєнс;
  б) суттєва присутність (substance);
  в) комерційна мета створення;
  г) критерії з DAC 6;
  ґ) норми ТЦУ і правила валютного контролю.

13. ЯКИМИ ЮРИСДИКЦІЯМИ українці частіше цікавляться під час війни з бізнес-метою.

13.1. Які переваги та основні податкові корпоративні принципи в:

• Естонії, Литві, Польщі, Болгарії, Румунії, Угорщині, Туреччині, Швейцарії, ОАЕ.

13.2. За якими критеріями доцільно обирати бізнес-модель чи юрисдикцію:

• Для операційної діяльності (active legal entity);
• Для інвестиційної діяльності (passive legal entity).

13.3. Операційна діяльність:

• Банківський комплаєнс;
• Критерії з DAC6;
• Норми ТЦУ й правила валютного контролю.

13.4. Пасивні джерела доходу.

• Банківський комплаєнс.
• Суттєва присутність (substance).
• Комерційна мета створення.
• Критерії з DAC6.
• Норми ТЦУ й правила валютного контролю.

 

       День ІІ.  Красноухов Костянтин  / 10.00-18.00 /

 

Блок 2. МІЖНАРОДНЕ ОПОДАТКУВАННЯ - НЮАНСИ, ТОНКОЩІ ТА НОВИНКИ.

14. БІЗНЕС ЗА КОРДОНОМ БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ.

14.1. За яких умов потрібна реєстрація для аусторсингового і для продуктового бізнесу за кордоном.

• Судовий кейс Netflix (для цілей оподаткування цифрова присутність має прирівнюватися до фізичної).

14.2. Різниця у податкових підходах між країнами.

• Модельна конвенція ОЕСР.
• Двосторонні угоди.

14.3. Іноземна юридична особа-резидент та постійне представництво:

• Оподаткування прибутків в одній з держав.
• Розподіл прибутку між державами (за правилами трансфертного ціноутворення).
  Якщо правила ТЦО застосувати складно - пропорційно економічно-обґрунтованій базі розподілу.

Кейс: Сервер компанії в іншій країні:
Сервер має бути постійним (більше 183 днів), має бути у повному розпорядженні, через сервер має здійснюватися господарська діяльність.
Кейс: Працівники в іншій країні понад 183 дні, поширюється і на ФОП.
Кейс: Директор або торговий агент в іншій країні:
Ознаки ПП (ведення переговорів, укладення договорів,надання обов’язкових вказівок), компанія в деяких випадках може мати директора-нерезидента, за законодавством певних країн резидентство компанії визначається за місцезнаходженням органу управління.
Кейс: Реєстрація компанії без фізичної присутності в країні (Естонія):
Директор-нерезидент без ПМЖ, єдиний засновник/директор постійно мешкає в Україні як ознака ПП, якщо в Естонії не виконуються інші суттєві бізнес-функції.
14.1. Варіанти легального ведення бізнесу за кордоном:

• Без реєстрації. Але з уникненням ризиків постійного представництва.

14.1. Створення міжнародних філій / представництв.
14.1. Створення локальних компаній, що надають основній компанії управлінські послуги.
14.1. Створення повноцінного холдингу / компанії.

15. ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПОДАТКОВОГО ПЛАНУВАННЯ.

15.1. Принципи безпечного податкового планування:

• Мінімізація оподаткування компанії.
• Мінімізація оподаткування фізичних осіб-власників.

15.2. Типова податкова структура міжнародної корпорації:

• Холдинг, ІР box, фінансовий центр, R&D центр, центр продажу.

15.3. Мінімізація податку з прибутку в Україні.

• ФОП на 3 групі.
• ПнП.
• Дія Сіті.
• ПнВК.
• Та обмеження (трансфертне ціноутворення, обмеження з офшорами).

15.4. Мінімізація податку на прибуток для комерційних одиниць.

• Центри розробки в інших країнах, вибір країн з спецрежимом, ІР box.
• Та обмеження (фінмоніторинг, ТЦ, обмеження на сплату роялті).
• Ставки податків для комерційних доходів: податок на прибуток, податок на репатріацію, податок фіз особі (США, ЄС, Швейцарія, ОАЕ, Дія Сіті).

15.5. Мінімізація податку на прибуток для холдингової структури.

• Офшор, країни де не оподатковується дивіденди / приріст капіталу.
• Та обмеження (фінмон, підвищені ставки податку на репатріацію, КІК).
• Ставки оподаткування прибутку холдингу та дивідендів (США, ЄС, Швейцарія, ОАЕ, Україна)

15.6. Мінімізація податку на прибуток для центрів фінансування та IP-box.

15.7. Мінімізація податку на доходи власника.

• ФОП в Україні.
• Дивіденди від компанії в Україні.
• Безподаткова ліквідація та мінімізація оподаткування КІК).

15.8. Оподаткування контрольованих іноземних компаній.

• Приріст капіталу без виплати дивідендів оподатковується 18+1,5%
• КІК не оподатковується (бенефіціар перестає бути податковим резидентом, більше 50% частки володіння КІК належіть бенефіціарам-нерезидентам, бенефіціар володіє менше 25% (10% з 2024) компанії та не здійснює фактичного контролю).
• Дохід всіх КІК менше € 2m.
• КІК знаходиться в юрисдикції, з якою є угода про уникнення подвійного оподаткування та фактично сплачує податок на прибуток за ставкою не менше 13%.
• КІК знаходиться в юрисдикції, з якою є угода про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією, та КІК має частку «пасивних» доходів менше 50 відсотків загальної суми своїх доходів із всіх джерел (тонкощі з пасивними доходами).
• Бенефіціар-фізична особа здійснює контроль над КІК опосередковано через юридичну особу-резидента України.
• Власник – інститути спільного інвестування. Трасти та фонди.
• Акції КІК котируються на біржі.

15.9. Умовний відсоток як засіб мінімізації оподаткування (Кіпр).

• Є ефективна ставка, але не оподатковуються курсові різниці та дивіденди, прибуток від участі в капіталі.

15.10. Декларування КІК.

• Строк для декларування, перше повідолмення, відповідальність.

16. ПОДАТКИ НА ПРОДАЖ в ЄС та США. ПДВ в Україні.

16.1. Законодавство з ПДВ в ЄС та США.
16.2. Суб’єкт та об’єкт оподаткування
16.3. ПДВ.

• ПДВ на постачання товарів B2B.
• ПДВ для електронної комерції B2C
• ПДВ на постачання послуг B2B.
• ПДВ на постачання послуг B2С.

16.4. Місце поставки послуг.
16.5. Правило «місця фактичного споживання».

16.6. Податок на Google в Україні.

• Усі міжнародні інтернет-гіганти, що не мають представництва в Україні, мають сплачувати ПДВ у розмірі 20% у державний бюджет.

16.7. Ставки ПДВ на електронні послуги в інших країнах.
16.8. Електронні цифрові послуги в Україні:

• Визначення за ПКУ (постачання електронних примірників / надання доступу, хмарні послуги, дистанційне обслуговування, дистанційне навчання, надання рекламних послуг у мережі).
• Послуги, які не є електронними.
• Суб’єкти та об’єкт оподаткування.
• Звільнення від оподаткування.

16.9. Електронні послуги в ЄС.

• Постачання сайтів, веб-хостинг, дистанційне обслуговування програм, постачання ПЗ, постачання зображень, надання доступу до баз даних, тощо.

16.10. Місце поставки електронних послуг в ЄС та Україні.

• Місце поставки послуг в Україні - критерій способу встановлення зв’язку (номер, місцезнаходження пристроїв, ІР адреса), додаткова інформація (банківські реквізити)

16.11. Місце постачання ТВЕ послуг в ЄС.

• Місце встановлення зв’язку, фіксованої мережі, адреса, куди надіслано картку доступу, місцезнаходження пристрою.
• Правило місця фактичного споживання/використання

16.12. ПДВ з нерезидентів в ЄС.

• Для всіх B2С послуг з «місцем поставки» в ЄС): відображення суми клієнту, сплата та декларування.

16.13. Реєстрація платником ПДВ в Україні.

• Обов’язкова (сума операцій понад 1 млн. грн).
• Та добровільна.

16.14. Реєстраційний ліміт в ЄС.

• Під питанням для нерезидента, локальні особливості.

16.15. Оподаткування електронних послуг в США.

• ПДВ = податок з продаж + податок на використання.
• Стягується на місцевому рівні.
• Є податки штатів та податки муніципалітетів.
• Єдине вікно.

16.16. Стратегія уникнути ризиків для онлайн послуг.

• Відстеження місцезнаходження покупців.
• Дотримання вимог місцевого законодавства.
• Відкриття доступу до послуги.
• Звітування та сплата податків.

16.17. Загальних підхід до ПДВ в ЄС.

• Ліміт продаж для країни та ЄС. Всі послуги оподатковуються. Відшкодовується вхідний. Експорт звільнено від сплати. Є ПДВ на імпорт послуг з-за кордону.

16.18. Місце постачання деяких послуг в Україні.

• Надання прав ІР, рекламні послуги, консультаційні, інжинірингові, інженерні, надання персоналу, телекомунікаційні послуги, радіомовлення та телевізійного мовлення, посередницькі послуг.

16.19. ПДВ на ІТ послуги за переліком в Україні.

• Експорт не оподатковується. Імпорт оподатковується. Продаж в Україні – є об’єктом, крім роялті.

16.20. Перехідні положення ПКУ.

• Тимчасово звільнені від оподаткування: операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті.
• ПКУ 14.1.225 визначення не роялті для пз в Україні.
• Які платежі не вважаються роялті.

16.21. Виготовлення ПЗ на замовлення: майнові ІР права, місце постачання послуги, оподаткування ПДВ
16.22. Ризики та питання ПДВ на ІТ бізнесу в Україні.

• Ризик ПДВ на послуги розробку за замовленням на території України.
• При експорті послуг / продажу без ПДВ в Україні втрачається «вхідний» ПДВ.
• Подвійне оподаткування реекспорту = міжнародний центр продаж з України не вигідний ПДВ на постачання товарів B2B.
• «Гібридна» система ПДВ в Україні.
• Невірне податкове трактування договорів та операцій + класифікація послуг для цілей оподаткування.
• Проблеми із створенням IP-box, кейс.
• Відсутність реєстрації платником ПДВ за кордоном.

16.23. Податкові роз’яснення від Мінфіну.